Історія Індії из Днепропетровска Статьи, отзывы и обзоры из Днепропетровска Статьи, отзывы и обзоры и Історія Індії Лира Тур
Турагентство Днепропетровска Лира Тур

Історія Індії



Страны: Индия

Перша основна цивілізація в Індії виникла близько 2500 рр. до н.е. і процвітала впродовж тисячі років в долині річки Інд. Найбільшими містами того часу були Мохенджодаро і Хараппа (який зараз розташовується на території Пакистану), якими правили священнослужителі, що стояли у витоків індуїзму. Арійські загарбники прийшли в південні землі з центральної Азії між 1500 і 200 рр. до н.е. і управляли північною частиною Індії, пригнічуючи корінних жителів дравидов.

Загарбники принесли з собою свою культуру і релігію, а також традиції розведення худоби і споживання м‘яса, але вони швидко асимілювалися з корінними жителями і до 8 століття до н.е. вищою кастою в цих землях стала вважатися каста священнослужителів. Була створена кастова система, і ієрархія трималася на суворих правилах, які були основою положення священнослужителів-брамінів. Буддизм виник в 500 рр. до н.е., і піддав засудженню кастову систему; це привело до того, що радикали звернулися в індуїзм в 3 столітті до н.е. коли землі були захоплені Імператором Ашокой Маурьей, який став контролювати величезні території Індії.

Велика кількість імперій, включаючи Імперію Гупта, виникали і зникали на півночі країни, після падіння влади Маурьев. Індуїзм пережив друге народження з 40 по 600 рр. н.е., тоді як кількість прибічників буддизму стала знижуватися. Після вторгнення Хунов на півночі Індії було утворено велику кількість розрізнених царств, і аж до вторгнення мусульман вони вже не об‘єднувалися в єдину державу. Благополуччя півдня країни, яке трималося на торгівельних зв‘язках з Єгиптом, Римом і південно-східною Азією, не торкнулося проблемами півночі і процвітанню індуїзму тут ніщо не загрожувало.

У 1192 році мусульмани вторглися до Індії з Близького Сходу. Протягом 20 років басейн реї Ганг знаходився під контролем мусульман, хоча іслам не зміг прижитися на півдні. Два великі царства утворилися в місці, де зараз знаходиться Карнатака: сильне Індійське Царство Віджайангар і Мусульманське Королівство Бахмані.

Імператори Мугхаль прийшли до Пенджабу з Афганістану і в 1525 році перемогли Султана Делі, сповіщаючи початок Золотого Століття Індії. У 17 столітті сталося піднесення Імперії Маратхов, яка незабаром узяла під контроль деякі землі Мугхаль. Маратхі підпорядкувала собі центральну Індію, і успішно розвивалася до тих пір, поки не лягла, поступившись місцем останньої великої імперії – Британською.

Британці, безумовно, були не єдиними європейцями в регіоні: португальці контролювали Гоа з 1510 року, а французи, данці і голландці мали тут торгівельні поселення. До 1803 року, коли британці повалили Маратхов, велика територія Індії знаходилася під контролем Британської Східно-індійської Компанії, яка заснувала першу торгівельну крапку в Сурате в Гуджарате в 1612 році.

Компанія використовувала країну як місце для збагачення, а культура Індії, її віра і релігія залишалися збоку. Британці організували видобуток залізняку і вугілля, створили плантації чаю, кави і бавовни, і почали будівництво перших в Індії залізниць. Вони заохочували відсутність господарів в землі і взамен скорочували податки і зменшували адміністративний тиск, і зрештою це привело до появи безземельного селянства, яке до цих пір є проблемою в Біхаре і Західній Бенгалії. Заколот в північній Індії в 1857 році привів до розвалу Східно-індійської Компанії, і управління країною було передане британському уряду.

На початку 20 століття в країні сформувалася опозиція британському правлінню. “Конгрес”, який був утворений, для того, щоб надати Індії деяку міру самоврядності, став боротися за реальну владу. У 1915 році Ганді повернувся з Південної Африки, де він займався юридичною практикою, і вирішив добитися здобуття країною незалежності, підтримавши політику пасивного опору, або сатиаграха.

Під час Другої Світової війни занепад колоніалізму став очевидним. У Індії, проте, мусульманська меншість розуміла, що незалежність країни приведе до того, що індуси виявляться домінуючим шаром суспільства. Утворилися дві партії: Мусульманська Ліга, керівником якої був Алі Джіннах, що наполягає на мусульманській більшості в уряді; і Партія Конгресу, лідером якої став Джавахарлал Неру, що представляє інтереси індусів. Утворення окремої мусульманської нації стало каменем спотикання при наданні британцями незалежності країні.

Виявившись віч-на-віч з політичною нічиєю, Віце-король Моунтбаттен неохоче вирішив розділити країну і створити умови для отримання незалежності. На жаль, два основні мусульманські регіони знаходилися в протилежних кінцях країни і це означало, що вони були розділені останньою частиною Індії. Коли з‘явився кордон Індії з Пакистаном, почався найбільший результат в історії людства, оскільки мусульмани з Індії кинулися до Пакистану, а індуси і сикхи з Пакистану до Індії. Близько 10 мільйонів чоловік змінили місце проживання, а близько 250000 чоловік було убито. 30 січня 1948 року Ганді, розчарований утворенням кордону і подальшим кровопролиттям, був убитий індуським фанатиком.

Після утворення кордону з Пакистанвом прем‘єр-міністр Індії Джавахарлал Неру затвердив конституцію країни, встановив централізоване соціалістичне планерування і строгу політику неприєднання. Індія увійшла до Співдружності і почала укріплювати зв‘язки з СРСР, частково із-за конфліктів з Китаєм, частково із-за підтримки, що надається США Пакистану, в якого з Індією були натягнуті стосунки із-за розбіжностей з приводу ситуації в Кашмірі, де проживала велика кількість мусульман. У 1956 і 1971 рр. були озброєні зіткнення Індії з Пакистаном.

Наступним прем‘єр-міністром Індії стала дочка Джавахарлала Неру Індіра Ганді, яка вступила на пост в 1966 році. Її дуже поважали, але багатьом вона запам‘яталася введенням надзвичайного положення в 1975 році. Вона була убита своїми охоронцями-сикхами, за те, що віддала наказ про використання індійської армії проти радикалів-сикхів, що робили замах на Золотий Храм в амритсарі. Політичну династію Ганді продовжив син Індіри – Раджів Ганді.

Раджів встановив нову прагматичну політику в країні. Іноземні інвестиції і використання сучасних технологій заохочувалися, обмеження на імпорт були ослаблені, розвивалися нові галузі промисловості. Ці заходи допомогли підняти сільськогосподарський сектор країни і вивели її з ізоляції в 1990 роках. Раджів був убитий під час передвиборного туру послідовником терористичної організації Шрі-Ланки “Тигри Таміла”.

Небезпека громадських буд держави в Індії була наочно продемонстрована, коли індуси зруйнували мечеть, побудовану на передбачуваному місці народження Рами в Айодхайе. Індуська націоналістична партія “Бхаратія Джаната” використовувала будь-які можливості, для того, щоб привести до влади потрібних людей. Не дивлячись на небезпеку громадської політики, партія “Бхаратія Джаната” залучає прибічники тим, що вона наполягає на збереженні національних цінностей в цей час усесвітніх глобальних віянь.

У 1998 році Індія провела випробування ядерної зброї. Не дивлячись на міжнародну незадоволеність, ці випробування були підтримані індійським народом і прибічниками партії “Бхаратія Джаната”.

Але в квітні 1999 року прем‘єр-міністр Ваджпаїі втратив більшість в парламенті і йому був винесений вотум недовір‘я. Сонія Ганді, вдова Раджіва Ганді повинна був привести Партію Конгресу до перемоги після трьох років її політичної бездіяльності, він вона була нездібна утворити коаліцію. Партія “Бхаратія Джаната” повернулася в уряд, але її вже менше підтримують, чим раніше.




 Похожие статьи и обзоры

 Отдых и туры по странам:




Доступны и многие другие туры, мы ждем Вашего звонка, чтобы помочь выбрать отдых по Вашему вкусу.
Історія Індії из Днепропетровска. Статьи, отзывы и обзоры
Поиск

Задайте вопрос нашим консультантам ОНЛАЙН

ICQ: 479 385 893


Skype: lira_helena

Полезное


Страны: Индия


Визы


Города и Курорты


Информация