Молочний тур до Німеччини

У списку головних пам‘яток Дрездена разом з недавно відновленим собором Фрауенкирхе і знаменитим палацовим ансамблем Цвінгер значиться магазин молочних продуктів.

“Дрезденськая молочна” братів Пфунд (“Dresdener Molkerei”) знаходиться в Новому місті. Її стіни, підлоги і стеля оброблені різноколірною кахельною плиткою. Якщо вірити “Книзі рекордів Гіннесу”, то вона є “найкрасивішим молочним магазином в світі”. Той, хто “Гіннесу” не довіряє, може переконатися в цьому сам. А можливість така у клієнтів є, з перервою на іншій для року соціалістичного періоду, вже 125 років – саме такий ювілей значиться на календарі знаменних міських дат.

Десятки ангелків, що грають дітей, всякого роду звірів і кольорів зустрічають тут покупців. Кожна плитка розмальована уручну. Загальна площа – 248 квадратних метрів. Знавці такого роду розписи відразу ж бачать схожість орнаментів і фарб з роботами знаменитих дельфтских майстерень.

Зараз щодня в цю молочну лавку приходить до тисячі відвідувачів. Ті, хто однією лише духовно-художньою їжею обмежуватися не збирається, можуть прикупити, наприклад, сиру, різні сорти якого розташовані на чотириметровому прилавку, як і багато десятиліть тому. У оригінальному вигляді збереглися величезні старі холодильники. Звичайно, оснащені вони сучасними агрегатами, але все інше залишилося в оригіналові.

Засновник магазина Пауль Пфунд, з дружиною і шістьма дітьми, приїхав до Дрезден в 1879 році. Він був молочником і збирався відкрити тут лавку, що і зробив. Трохи пізніше до справи увійшов його брат Фрідріх.

Нові технології і гігієна

Пауль Пфунд розробив нові технології переробки молока і рецепти нових продуктів. Особливу увагу він приділяв гігієні і санітарним заходам. Пфунд першим в Германії запропонував клієнтам молоко, що конденсувало, а пастеризувати молоко тут почали в 1900 році. Все це дозволило розширювати бізнес, освоювати нові ринки збуту.

Фірма розвивалася дуже успішно. Працювало декілька філій, а для своїх співробітників брати Пфунд створили власну касу медичного страхування.

Після смерті засновника в 1923 році справа перейшла до спадкоємців. У війну будівля дивом уціліла. Не постраждало воно і в роки будівництва соціалізму на німецькій землі, хоча в 1972 році підприємство було націоналізоване. За часів ГДР в магазині продовжували продавати сир (правда, всього трьох сортів), дитяче харчування і молоко. Представники комуністичної архітектурної “думки” планували знищити унікальний інтер‘єр, але їх задумам удалося запобігти.

Черги за молоком

Через декілька років після об‘єднання Німеччини власність повернули спадкоємцям колишніх власників. Вони відремонтували магазин і налагодили виробництво. Під час ремонту довелося замінити всього лише п‘ять відсотків плитки. У 1995 році молочний “рай” знов відкрив двері, за якими окрім унікального оформлення відвідувачів чекає 120 сортів сиру, не рахуючи інших молочних продуктів.

Торгівельна пам‘ятка Дрездена має такий попит, що туристичні автобуси інколи вимушені вишиковуватися в чергу.