Острів Мадейра из Днепропетровска Статьи, отзывы и обзоры из Днепропетровска Статьи, отзывы и обзоры и Острів Мадейра Лира Тур
Турагентство Днепропетровска Лира Тур

Острів Мадейра



Страны: Португалия

Португальська Мадейра – вулканічний острів в Атлантичному океані, 1000 км. від Лісабона і 500 км. від Північної Африки. Нескінченне літо, ліси дольодовикового періоду і, звичайно, мадера – улюблене вино класиків всіх часів і народів. Осень – її свято.

Винирнувши з хмар, наш літак кинувся на посадочну смугу. У салоні було багато воркуючих молодих парочок: за статистикою 50 відсотків португальських і британських молодожонів мріють провести медовий місяць на Мадейрі, до того ж осінь і зима тут – високий сезон, в грудні повітря +23, вода +18. На острові зараз туристичний бум, за 5 років з‘явилися відмінні дороги і суперсучасні готелі.

Готель, в якому ми оселилися, швидко зняв втому після дороги. “Оушен Парк” – звучить, як музика, заспокоює, як океан. Сауна, джакузі, душ Шарко, басейн з морською водою. Все це було нелишним, тому що на наступний ранок ми вирушали на свято вина в село Ештрейту де Камара де Лобуш.

Тріумф Діоніса

Аби не заблукати, ми узяли з собою карту – острів величезний (22 на 57 км.), довкруги невинні ліси, водопади, пропасти, бананові чагарники. По карті виходило, що це село, центр свята, знаходилося в горах і зовсім поряд з Фуншалом – столицею острова. На свято прибутку вчасно.

Коні, воли, бурдюки і бочки з вином, музиканти. Все це рухається по головній вулиці до головної і єдиної площі. Попереду у возі, увитому виноградом, парубок з дівчиною, співають щось про урожай. За возом йдуть селяни Мадейри і португальці, що прилучилися до них, з континенту. Тут суцільна творчість, імпровізація. Якась бабуся несе на голові величезну пляшку вина, зриваючи оплески.

Градус свята поступово підвищується. Туристи метушаться, хочуть всі поглянути, нічого не упустити, хтось вже зрозумів, що метушитися не треба, зачохлив фотоапарат і зайняв місце за столами, що уподовж дороги.

А уподовж дороги

…Коштують столи в тіні того ж винограду. Між столами щось подібне до мангалів, на гратах смажать курчат і шашлик з яловичини. Тут же на гарячих каменях печуть хліб. Болу ду каку називається. Каку – це камінь. Поруч вершкове масло з часником і спеціями, яким цей хліб і поливають. Запахи прості і смачні, будять апетит. За столиками упереміж сидять туристи і місцеві жителі. Німці їдять соковиті шашлики, які тут подають на рожнах, вішаючи за гачок на підставку, зверху поливаючи вершковим маслом. (Перший раз мені сподобався некавказький шашлик.) Німці їдять і запивають все пивом. Добре хоч місцевим “Коралом”, а не баварським. Мабуть, загальне безумство охопило і їх.

Пиво “Корал” – окрема розмова. Це для теми “екологія і Мадейра”. Чистісінька і дуже смачна вода острова, яку можна пити з-під крану, служить основою для чудового місцевого пива.

Кортеж вже дійшов до площі. Все злилося в загальний гул: акордеони, скрипки, труби, барабани, бубна. Ось вона, вакханалія, ось воно, буйство життєвих сил!

Вся площа прикрашена картинами місцевих Піросмані. Чомусь мадейрянци на них вилиті грузини. Галерісти високо б оцінили цей наївний живопис.

А на площі

…На головній площі гігантський прес. Усередині червоний виноград. Всі рвуться пом‘яти його голими ногами. М‘яльники переминаються під музику. Ось ритм прискорюється, і вони вже витанцьовували якусь скажену жигу. Глядачі кричать і ляскають. З жолоба стікає червоний виноградний сік. У черзі попити його варто наш фотограф. Він зробив перший ковток і показав мені великий палець – все гаразд… Смачніше і солодше соку я не пила ніколи.

У щільному натовпі на площі ходять мадейрянци з бочонками і бурдюками і спаюють всіх безкоштовно. Місцеві хлопчиська шилом прокололи дірочку в такому бурдюці і ходять позаду доброго виноградаря, підставивши рот під цівку вина.

У натовпі парубки і дівчата струшують пляшки з винью верде (зелене, молоде вино, схоже на шампанське, лише смачніше) і обливають всіх. Люди вищать і радісно підставляють роти, осіб, плечі. Прикмета – на щастя в новому році.

А на сцені

А на сцені виступає “важка артилерія” – місцеві бабусі і дідусі стоять, приготувавшись. І тут один дід без мікрофону як закричить горловий, протяжно, ніби камені перекочуються по ущелині. Виявилось, що таким криком-завиванням остров‘яни оповіщали своїх дружин про повернення в село після нічного приготування вина в горах (мабуть, ще і дегустували одночасно).

Потім грянули частівки під акордеон. Приблизно такі: “Дід бабку загорнув в ганчірку…”

Тим часом сеньйор, відповідальний за туризм на острові, набирає іноземних добровольців для пиття мадери на якийсь час (19 градусів рідина, якщо хто не знає). Всім видають по пивному кухлю і по дві соломинки, і по сигналу змагання починаються. Перемагають мадейрянци, хто б сумнівався. Це у них національний спорт. На другому місці – поляки, а на третьому – континентальні португальці. Всім учасникам дають по 15-річній пляшці мадери.

Нарешті дионисийский дух опанував всі. На різних мовах звучить одне і те ж: “Ти мене поважаєш?”

Я відійшла до величезної стійки на площі. Із стелі на прилавки звішувалися гігантський лук, кукурудза, горщики з вином і в‘ялена, розпластана, як шкура бика, тріска. Вино тут за символічну плату, закуска безкоштовно. До однієї із стійок притулився місцевий “новий мадейрянец” – чорні брюки, чорна сорочка, розстебнута на грудях, золотий ланцюг, яку можна побачити лише на мумії Тутанхамона, і золотий медальйон розміром з блюдечко. Він прихильно погодився сфотографуватися, набрав серйозного і значного вигляду, розкрив поширше сорочку на грудях і сказав на португальській мові: “Конкретно добре, правда?” І з ним важко було не погодитися.




 Похожие статьи и обзоры

 Отдых и туры по странам:




Доступны и многие другие туры, мы ждем Вашего звонка, чтобы помочь выбрать отдых по Вашему вкусу.
Острів Мадейра из Днепропетровска. Статьи, отзывы и обзоры
Поиск

Задайте вопрос нашим консультантам ОНЛАЙН

ICQ: 479 385 893


Skype: lira_helena

Полезное


Страны: Португалия