Секс тури до Чехії

Хоча Чехія поки що не входить в десятку провідних секс-держав (Голландія, Німеччина, Таїланд і ін.), багато іноземних туристів вже змогли по гідності оцінити всю красу чеського національного сексу. Український секс турист доки досить рідкий гість в Чехії. Але це лише доки…

Про сексуальність чехів написані десятки наукових, навколонаукових і абсолютно ненаукових робіт. Так або інакше, їх суть зводиться до наступного. Чехи відносяться до інтимних стосунків досить цинічно. У чехів секс позбавлений сакральності. Вони сприймають його як одну з основних людських потреб, таких як потреба в їді, відпочинку, позитивних емоціях. Крім того, чехи прекрасно розуміють, що ніжність і ласка – такий же ходовий товар, як нафта і газ, і дуже спокійно відносяться до проституції і інтим-бізнесу. Дослідниками також відмічено, що чешки набагато активніше за чехів в сексуальному плані. Це пов‘язано з давніми питущими традиціями Чехії. Як відомо, чехи змалку балуються пивом. Якщо в Україні чоловік щодня випиває 2 – 3 пінти пива, його вважають алкоголіком і тримаються від нього подалі. Для середньостатистичного чеха – це більш ніж нормальна ситуація: тривогу в тих, що оточують викликає чеський чоловік, що не п‘є пива.

В результаті такого своєрідного способу життя у багатьох чехів до тридцяти років розвивається апатія і байдуже відношення до нічних задоволень. “Це, у свою чергу, привело до появи нехарактерного для Європи феномену – сексуальної гостинності”, – говорить відома сексопатологія Ян Кроужек. Про це явище багато писали на Заході. У Україні про нього знають менше. Суть його в тому, що досить часто чеські чоловіки з радістю пропонують друзям і знайомим, що приїжджають з-за кордону погостювати в Чехії, своїх дружин, коханок і подруг. “А що тут такого?” – пояснює вчитель середньої школи Іво Когоут. – “Мені ж все ці охи-ахи все одно нецікаві. А Зденка, дружина моя, страждає, їй хочеться. Так хай отримає задоволення з іншим чоловіком. Головне – аби він не нагородив її жодною інфекцією”.

Через спокійне відношення чехів до основного інстинкту, сексуальних пам‘яток в Празі не так вже багато, проте, те, що туристи там бачать, вони запам‘ятовують надовго.

Перший в світі Музей секс-машин був недавно відкритий в центрі Праги Оріано Біцуоки, власником легендарного музею незвичайних речей в Сан-Маріно, який щорік відвідують більше 100 тисяч туристів. “Збираючи предмети для мого музею в Сан-Маріно, я часто зустрічав цікаві і смішні предмети, що носять яскраво-еротичний характер”, – розповідає пан Біцуоки. – “Так, я вирішив зробити з них окрему колекцію, яка і лягла в основу Музею секс-машин”.

На сьогоднішній день в музеї, який розташований на трьох поверхах старовинної будівлі і займає площу в 600 кв. м, зібрано 200 експонатів. Серед зібраних в музеї пам‘яток – любительські еротичні кінострічки 1910 – 1930 років, старовинні і сучасні корсети, еротичні ювелірні вироби, різні масажні пристосування, пристрої для садомазохістських ігор, противомастурбационное устаткування і багато що інше. “Найближчим часом будуть відкриті нові зали” – розповідає менеджер музею Самуеле Нубіле. – “В них відвідувачі зможуть побачити електростимулятори еротичних крапок, проекти секс-машин, у тому числі запатентовані, які так і не були реалізовані, предмети еротичного мистецтва, експозиція незвичайних і екзотичних презервативів, штучні фалоси всіляких модернізацій, еротичне взуття для фетишистів, кибермашина (пристрій, що дозволяє отримати сексуальне задоволення за допомогою комп‘ютера)”. “Наш музей розвиватиметься, збагачуючись все новими і новими експонатами” – продовжує Самуеле Нубіле.

У музеї працюють співробітники, що говорять по-російськи. Експозиція відкрита з раннього ранку до опівночі. Що не досяг 18-річного віку вхід в музей заборонений.

Проституція давно є одній з найбільш прибуткових сфер тіньової економіки Чеської Республіки. Про те, що в цьому плані у чехів все гаразд, красномовно свідчать нарядні дівчата, немов по команді що з‘являються в шість вечори на Староместськой площі, Народній вулиці і в інших відомих місцях історичного центру Праги. За даними чеського статуправления торік жриці кохання в Чехії заробили 5,8 мільярда крон, що складає 0,2 відсотка від валового національного продукту країни.

Як свідчить статистика, 65% чеських повій – іноземки. У Чехії близько 6300 повій. Їх середній денний заробіток – близько 2 500 крон (близько 80 доларів США).

У чеському суспільстві періодично виникають дискусії з приводу доцільності легалізації проституції. Кілька років тому на рівні мера Праги обговорювалося питання про переселення всіх нічних метеликів міста в один район – Holesovice. Із задумки градоначальників так нічого і не вийшло, так що дівчаток з бойовим раскрасом можна як і раніше побачити практично скрізь, хоча, природно, більш всього вони в історичному центрі міста. За деякими даними близько 70% чехів підтримують ідею легалізації в Чехії першої прадавньої професії.

На сьогоднішній день в Чехії офіційно і нелегально проживає близько напівмільйона російськомовних. Половина з них – представниці жіночої статі. Отже, якщо є полювання, можна познайомитися і з колишньою співвітчизницею. Як правило, росіяни пражанки дуже добре виглядають, стежать за собою і чваняться своїм новим местомом проживання. Короткострокові романи їх мало цікавлять, хоча і це варіант, проте вони віддають перевагу чоловікам, що постійно працюють в Чехії або знаходяться там в тривалому відрядженні. З українками порозумітися простіше, але вони частіше ставлять питання про фінансову допомогу. Познайомитися з російськомовними пані можна через інтернет. Вони люблять гуляти по Вацлавськой площі, Паризькій і Римській вулицям.

Як і у всіх цивілізованих країнах, в Чехії проституція неоднорідна. У ній існує декілька жанрів, стилів і напрямів.

Вулична проституція представлена в центрі Праги (Вацлавськая, Староместськая площі, Народна, Мілантрікова вулиці, міст Карлов) багатонаціональною армією трудівниць нічного цеху: польки, румунки, словачки, циганки, албанки. Примітно, що чешок і росіян в цьому квітнику немає. Дівчата не чекають, поки на них звернуть увагу, а ведуть активну рекламну компанію: стріляють очима, посилають руками поцілунки, хапають чоловіків за одяг, притискаються, роблять різні сексуальні жести, говорять всякі приємні для чоловічого вуха речі типа “I want you”. Ціни вагаються від 20 до 100 доларів за годину залежно від свіжості секс-бомби. Все це, звичайно, забавно, але ні в якому разі небезпечно. Деякі з цих див працюють у складі злочинних груп: простодушних туристів наводять на “блат-хатини” і грабують. Отже, обережні чоловіки на цю вудку ніколи не клюють і обмежуються безневинним кокетуванням з путанами.

Російські борделі ніколи особливою популярністю в Празі не користувалися. Незрідка їх господарі – специфічні типи із золотими зубами і в тренувальних штанях, а персонал – неусмішливі українки, Молдавія і вітчизняні провінціалки, чиї закордонного паспорта надійно заховані в сейфах в начальства. Останнім часом у господарів цих закладів все частіше виникають проблеми. То тут, то там облава. Вчора узяли одного. Сьогодні приїхали за іншим. Чеські борделі – зовсім інша справа. Чисті, акуратні, майже легальні. Господарі – респектабельні, доброзичливі, знаючі, як мінімум, пару іноземних мов.

“Після “оксамитової” революції у нас була досить важка економічна ситуація” – розповідає пан Ськаліцкий, директор клубу “Ariadne”. – “Тому багато доброчесних чехів вирішили поміняти професію. У результаті багато лікарів, педагоги і науковці стали на чолі підприємств на зразок мого”. Дорога пана Ськаліцкого в цьому бізнесі не зовсім звичайна. Він ніколи не думав, що стане господарем інтим-клубу. Після революції 1989 років він зайнявся риэлтерским бізнесом. Справи йшли непогано. Але одного дня сталася осічка: пан Ськаліцкий придбав приміщення, в якому були проблеми з електропостачанням (там завжди була напівтемрява). Довго не удавалося знайти орендарів, і ось Ськаліцкий зметикував: треба приміщення здати в оренду дівчаткам, їм освітлення не потрібне, вони звиклися працювати при світлі нічника… Сьогодні “Ariadne” – один з кращих інтим-клубів Праги. У чеських борделях працюють чешки. Досить утворені, з хорошими манерами. Російських і українських дівчат в чеських клубах майже не буває. Розцінки варіюються від 40 доларів за півгодини до 200 доларів за годину залежно від зовнішніх даних повії.

У деяких інтим-клубах є свої служби безпеки, які стежать за порядком як в самому закладі, так і на довколишній території. Найбільш популярні в Празі еротичні клуби: Venuse (Венера), Lotos, Butterfly, Gentelmen’s Club, Million Dollars, Kleopatra і деякі інші.

Call-girls – рішення для ділових людей. Все відбувається приблизно так, як у нас. Набираєш номер, називаєш адресу, і через двадцять хвилин біля твого під‘їзду зупиняється авто з дівчатками. Справу зробив – працюй далі. Ціни сповна помірні: можна і за 30 доларів в годину домовитися. До речі, в російськомовних чеських газетах з‘явилася реклама російських call-girls-сервисов. Отже тепер не лише розслабишся, але і із землячками поговориш.

Доїхати до Праги можна на поїзді, автобусі, автомобілі. Крім того, до Праги щодня вилітають літаки.

Віза оформляється в чеському посольстві. Для її здобуття потрібно мати, або запрошення від чеських друзей/родственников, або турпутевку, або факс з готелю, де заброньовані для Вас місця.

Житло в Празі – не проблема. Мешкання в готелі стоїть від 20 доларів в добу на людину. Молоді люди часто селяться в студентських гуртожитках. Там ціна значно нижча: близько 10 доларів в добу на людину. Приблизно за стільки ж можна домовитися і з приватними господарями.

Обмін валюти – причина головного болю туристів. Автор цих рядків одного дня став свідком інциденту, в ході якого розлючений пристойного вигляду італієць хотів рознести на шматки пункт обміну валюти. Річ у тому, що у чехів є звичка, що не сильно радує туристів: вони ніколи не міняють іноземну валюту по тому курсу, який позначений на табло обмінника. Ви плануєте отримати за 100 доларів 3000 крон, як вказано на табло, але замість цього Вам дають в кращому разі 2800, а то і 2600 – 2400 крон.

У відповідь на ваш подив Вам пояснюватимуть, що це податок з вас узяли… Повертати гроші Вам ніхто не буде – не належить. Тому час від часу і спалахують біля обмінників скандали. Тому всі іноземці, що постійно живуть в Празі і обізнані про чеські “жарти”, купують крони в одному-єдиному місці, де все по-чесному, без обману. Це арабський обмінник, що знаходиться за адресою: Poitickych Venzu, 14. Телефон (02) 24234894 або (0723) 526 411.

Питання безпеки як і раніше актуальні для туристів, що приїжджають до Чехії. В першу чергу потрібно пам‘ятати про те, що на потяг “Київ-Прага” під час дотримання по території Чехії нападають грабіжники. Проте вони грабують лише тих, хто спить. Провідники рекомендують пасажирам після перетину польсько-чеського кордону не спати, а якщо біля дверей буде якась метушня, строго запитати “Що треба?”, і грабіжники ретируються.

На вокзалі теж не можна розслаблятися. Пасажирам з важкими валізами можуть запропонувати свою допомогу добре одягнені галантні чоловіки, що непогано говорять по-російськи. Трохи зазіваєшся, і твої валізи “підуть” в невідомому напрямі. Жалісливі помічники – польські злодії, що гастролюють в Чехії. І, нарешті, на вулицях Праги, особливо в центрі, на туриста з України можуть наїхати російськомовні гопники. Як правило, вони не озброєні, беруть жертву на переляк. На цей випадок непогано при собі мати мобільний телефон аби викликати поліцію.