Відпочинок в Угорщині из Днепропетровска Статьи, отзывы и обзоры из Днепропетровска Статьи, отзывы и обзоры и Відпочинок в Угорщині Лира Тур
Турагентство Днепропетровска Лира Тур

Відпочинок в Угорщині



Страны: Венгрия

Раніше, при радянській владі, весь наш народ мріяв про поїздку за кордон. Деякі туди навіть потрапляли. У той час поїздка до Угорщини вважалася верхи мріянь і була подорожжю, що самим розбещує, по соціалістичному табору. Мабуть, щось, якась мелочевка все-таки заважала Угорщині стати стовідсотково соціалістичною країною. Мені у той час попався на очі путівник по Будапешту 73-го року. Боже! Прокат машин! “Хилтон”! Кока-кола! Купання в гарячих джерелах не виходячи з готелю! “Напої і десерт подаються прямо в басейн!” Відвідини ж Палацу піонерів згадувалися між іншим і друкувалися дрібним шрифтом. Зате “сільське свято з паленкой, гуляшем, а також оглядом коней і конюхів” (прямо так і було написано!) міг збити з дороги достеменного не лише малодосвідчених піонерів, але комсомольських богинь, що навіть пізнали життя. Господи! Як же давно це було!

Будапешт без гіда

Зараз Будапешт – повністю європейське місто, яке навіть ближче до Західної Європи по рівню розвитку і способу життя, чим, скажімо, Варшава і Прага. В принципі, він той же, що і двадцять, і тридцять років тому. Лише гарненько відреставрований. Ось чому туристів більше, ніж людей. Сьогодні угорська столиця ідеально пристосована для тих, що уміють з толком витрачати час і євро.

А кращий засіб пересування по Будапешту, на мій погляд, – ноги. У місті є, звичайно, метро, трамваї, автобуси і таксі, але навіщо вони потрібні, якщо більшість туристичних пам‘яток розташовані по сусідству? І все-таки не варто навіть намагатися узяти місто наскоком. Краще визначити пріоритети і не розстроюватися, якщо щось не встигли. Напевно ще повернетеся.

Отже, пішки по Будапешту. Дунай розтинає місто на дві частини, що колись були самостійними поселеннями (аристократична Буда і демократичний Пешт). Буда – горбиста, Пешт – рівнинний, і завжди перед очима купа орієнтирів: будівлю парламенту і площу Рузвельта на пештском бережу, Королівський палац і Рибальський бастіон на будайском. На пештской стороні заблукати неможливо ще і тому, що вулиці збудовані перпендикулярно набережною, а будинки розташовані в шаховому порядку. Крім того, на кожній будівлі поряд з номером будинку римською цифрою вказаний номер району, так що, маючи в руках карту, можна відразу ж зосередитися на потрібному кварталі.

Думаю, немає більш невдячного заняття, ніж описувати дивне місто Будапешт. Ось Кріпосний район, де колись стояла Будайськая фортеця, побудована після татарської навали в 1247 році. На її залишках і повторюючи її конфігурацію в 1896 році, до знаменної дати 1000-ліття Угорщини, збудували Рибальський бастіон – унікальна архітектурна споруда з семи башт, кожна втілює одне з племен, що об‘єдналися в державу. Саме з майданчика Рибальського бастіону відкривається найчудовіший вигляд на місто по той бік Дунаю: мости, що підсвічуються, будівля парламенту, базилика Святого Іштвана, готичні церкви. Жодних потворно-сучасних хмарочосів в місті немає: будувати будівлі вище 96 метрів (висота парламенту) заборонено.

Парламент – майже копія лондонського. Його площа – близько 18 тисяч квадратних метрів. Свого часу тут вперше в світі було встановлено парове опалювання. Леви при вході до парламенту – символи того, що Угорщина колись була королівством.

І вночі, і вдень біля входу в будівлю коштує всього один поліцейський (“Про, Україна! Ющенко! Вері гут!”). Туристи можуть відвідувати парламент щодня. Краса і велич – невимовні.

Відмічу, що будівля парламенту, Кріпосний район і гора Геллерт в Буде, приходська церква в Пеште, а також 9 мостів, що сполучають береги Дунаю, визнано ЮНЕСЬКО культурним надбанням людства.

Особисто для мене найприголомшливішим видовищем в Буде виявилася церква Матяша. Величезний, фантастичних контурів готичний храм раптом з‘явився із-за повороту несподівано – немов яка-небудь булочна. Дух захоплює, особливо у непідготовленої людини, особливо вночі…

А на центральній площі Рибальського бастіону мене уразив невеликий, всього в два метри, бронзовий макет самої площі з її готикою і пам‘ятниками. Начебто звичайний макет. Але зроблений він спеціально для сліпих. Тих, хто, можливо, прийде на цю площу, але побачити красу довкола не зможе – хоч би руками обмацає. І прочитає все про Рибальський бастіон – тут же тексти, зроблені шрифтом Брайля.

Вулиця Андраши, найшикарніша в Пеште. Вона забудована будинками коханого угорцями стилю арт нуво, але є тут і барочні будови. На цій вулиці знаходяться майже всі посольства, а також більшість дорогих магазинів і театрів. Оперний театр – значна споруда в неоренессансном дусі. Поруч – забавне кафе під назвою “Бельканто”, куди публіку заманюють співаючі офіціанти. Вони оперними голосами оповістили меню і приймають замовлення. Говорять, справжні співці, відвідуючи заклад, інколи підспівують офіціантам.

В двохмільйонного міста, яким є Будапешт, є своя особлива “фішка” – можна віддалитися від шуму міського, не покидаючи саму столицю. Острів Маргит в центрі Дунаю з чудовим парком, спортивними майданчиками і звіринцем для дітей, з опьяняюще чистим повітрям і буйною зеленню – улюбленіше місце відпочинку городян. А головне, на острові в двох прекрасних готелях є термальні купальні з температурою води 34°С, 36°С і 40°С.

Позбавитися від ревматичних, суглобових, нервових і інших захворювань опорно-рухового апарату допомагає лікувальна вода. Взагалі термальні купальні – найважливіше надбання жителів міста. У Дунаї, на жаль, не можна купатися: надто багато крупних міст розташувалося на його берегах. Але виручають багаточисельні термальні джерела, що живлять басейни в приміщеннях і просто неба. Отже плескатися у воді можна круглий рік і з користю для здоров‘я.

Побувати в Будапешті і не сходити в купальні – злочин для туриста. Відпочити там і помолодіти можна всього за чотири євро. Найвідоміша – купальня “Сечені”, найбільша в Європі. Ця купальня – герой війни: у роки Другий світовий вона врятувала життя бегемотові із зоопарку. Голодному звірові був пожертвуваний весь запас одноразових тапочок для відвідувачів купальні. Тапочки були зроблені з нільського папірусу, і бегемот жував їх з великим апетитом. Тепер в будапештському зоопарку щороку народжується нащадок того бегемота. Говорять, тому провиною дивна оздоровлююча дія термальної води, якою наповнений і бегемотів басейн. Таким чином, народжуваність серед бегемотів служить непрямою рекламою для лікування безпліддя. І не лише у бегемотів.

Найстаріша з купалень – “Геллерт”. Хоча вона побудована в 1918 році, але саме гаряче джерело відоме вже більше двох тисяч років. Тут розслаблялися і заліковували рани (а також милися і прали білизну) ще римляни.

Отже Будапешт – не просто головне місто Угорщини і “Королева Дунаю”, але і бальнеологічна столиця світу. У всіх міських купальнях – грандіозних, монументальних, класичних і сучасних – всі термальні і лікувальні процедури проходят під контролем лікарів і медперсоналу. Потім неодмінно потрібно відпочити деякий час. Аби не перелікуватися і не переомолодиться.

А ще в Будапешті не можна не захопитися блискучими стеклами. Вони виблискують скрізь – у вікнах будинків, у вітринах магазинів і офісів, в готелях і автомобілях. “Що ж ви додаєте до складу скла, що воно так блищить?” – запитав нашого гіда. Він здивовано повторив питання. Потім розсміявся: “О ні! Просто ми часто моєму вікна!”

Думаю, і ветерани шлюбного руху, і ті, хто лише-лише знайшов свою половину, напевно були б не проти відправитися до Будапешта. Він, як жоден інше місто, розташовує до стану закоханості. Уявіть, яке це задоволення – стояти, тримаючись за руки, на Рибальському бастіоні і дивитися, як сонце заходить за будівлю парламенту, прогулюватися по Ланцюговому мосту, побудованому в 1848 році, вдаватися до знемоги і млості в термальних джерелах, попити каву на самій освітленій з вулиць – вулиці Ваци. А увечері, коли місто спустіє, залишитися з ним наодинці – ви і Будапешт. Можна бродити по міських парках. Можна цілуватися на історичних сходах, яких в Буде, напевно, ще більше, ніж термальних джерел в Пеште…

Аква термале

Запевняють, що казка про чарівну “живу” воду народилася саме в Угорщині, де виявлені найбільші в світі запаси термальної води. А жарт про те, що, якщо в Угорщині копнути лопатою чим глибше, зі свердловини заб‘є фонтан киплячої води, стала вже загальновідомою. У країні – 1289 свердловин з термальною водою, 39 лікувальних купалень, 13 курортів, 5 лікувальних печер, 48 джерел мінеральної води, 136 джерел лікувальної питної води, 4 родовища лікувальної грязі. Коротше, турист спокійнісінько ходить по вулицях і площах, насолоджуючись стилем арт нуво, п‘є каву і поїдає угорські ватрушки, а під ним в цей час вирує і часом випліскується назовні киплячий бульйон з сірководня, брому, йоду, хлору, кальцію, натрію, магнезії, гідрокарбонату…

Взагалі, вода відвіку почиталася як субстанція божественна. Сам Ісус Христос хрестився в річці Іордан. Єгиптяни свято шанували каламутні води Нила, ассірійці заряджали енергією в річках і водопадах, кельти молилися дощу. Індуси і сьогодні звільняються від скверни, занурюючись до Гангу, їх анітрохи не бентежить грязь священної річки. До цього дня майже у всіх релігіях світу купання є священним обрядом: хрещення в християнстві, обов‘язкове обмивання перед п‘ятничною молитвою у мусульман. А категорична заборона іудеям жити там, де немає лазень або басейнів, навіть записаний в Талмуді…

Останнім часом світ охопила водоманія. Вважається, що всі люди, що поважають себе, повинні хоч би раз на рік побувати “на водах“. Це модно, престижно, це свідоцтво соціального успіху. На таких курортах людина позбавляється від всієї зайвої: шлаків і болів в суглобах, грошей, зморшок і стресів, набуваючи взамен вічної молодості, нев‘янучої краси і незвичайної сили. Ось чому лікувальний туризм в Угорщині стає все масштабнее, – ні в якій іншій країні немає такої безлічі і різноманітності лікувальних купалень. Причому склад місцевих вод, як правило, не повторюється. Більшість угорських готелів знаходяться безпосередньо в цілющих джерел, мають в своєму розпорядженні купальні і басейни. Останніми роками число бальнеологічних і wellness-отелей помітно виросло. У них передбачено все необхідне для зміцнення здоров‘я, відновлення сил, омолоджування організму.

У Мішкольце купальня з теплою водою знаходиться у величезній печері, утвореній термальними водами. Особливе, кристально чисте печерне повітря, різні світлові ефекти, якими виділяється кожне озерце і кожен лабіринт, підземна річка, по якій можна плисти, перлова ванна, яку можна приймати, – все це робить перебування тут не лише корисним, але і вельми пам‘ятним.

У Хайдусобосло найтепліша вода, температура якої досягає 75°С. Існують багатолітні статистичні дослідження, що доводять, що лікування ревматизму, артритів і неврологічних захворювань ефективно на цих водах в 95% випадків. (Навіть якось образливо приїжджати сюди, не маючи ревматизму або проблем з суглобами.) Тут завжди тиша, спокій і повна релаксація. Не випадково Хайдусобосло називають меккою ревматиків. Щорік сюди приїжджає більше півтора мільйонів чоловік.

А ще місто славиться гігантським аквапарком. Є в нім 113-метрова гора і десяток гір поменше, 101-метрова “чорна діра”, “камікадзе”, “божевільний” потік, гігантська спіраль і інші водні атракціони. По собі знаю, що піти з аквапарку, відірватися від всього цього свята для тіла і душі абсолютно неможливо.

Дебрецен – “столиця” революції і війни за незалежність Угорщини 1848-1849 років. І в той же час один з найпопулярніших курортів. Під куполом лікувальної купальні у Великому лісі Дебрецена знаходяться чотири басейни з термальною водою різної температури, лікувальні лазні і терми, а також вісім розважальних басейнів. Приголомшують навіть не стільки хитромудрі атракціони, не бассейники з гарячою коричневою водою (йод), де відігрівають кісточки ті, “кому за 90”, скільки пишний і яскраво-зелений гай довкола, що складається з величезного бамбука, бананів, араукарій. Так би і не виїжджав звідси!

Кріпосна купальня в Дюле по праву займає особливе місце в угорському лікувальному туризмі. І купальня, і чудовий пляж розташовані в центрі двохсотлітнього парку колишнього замку графа Алмаши, поряд з фортецею, де проходят знамениті театральні фестивалі. У Дюле – дев‘ять басейнів на відкритому повітрі і одинадцять критих басейнів.

Наша група побувала і на інших курортах. У місті Ніредьхазе, яке завдяки солончаковому озеру (температура – до 50°С!) ось вже три століття є улюбленим местомом для купання і відпочинку. У молодому місті Тісауйварош, де купальний і спортивний комплекси споруджені за останнім словом техніки і дизайну. Це спортивний центр країни з прекрасно обладнаними майданчиками для баскетболу, боулінгу, сквоша, тенісу… І скрізь “туризм здоров‘я”, як його називають в Угорщині, дає можливість по-справжньому відпочити і набратися сил.

До речі, в Мішкольце, Хайдусобосло, Дебрецене і в інших бальнеологічних курортах тривалість лікування, залежно від висновку лікарів, складає від 7 до 20 днів. Враховуючи, що результати лікування практично завжди позитивні, вартість його від 78 до 200 євро сповна оправданна. До того ж людям, що приїжджають на лікування і відпочинок, надаються прекрасні умови мешкання в комфортабельних готелях, апартаментах або пансіонатах. А в Дюле, наприклад, можна зняти кімнату з кухонькою і всіма зручностями за 10 євро навесні і осінню, за 15 євро – влітку і за 5 – взимку. Не так вже дорого, в усякому разі, дешевше, ніж в Одесі, Ялті або Трускавці.

У здоровому телі здоровий дух! У Угорщині цей постулат знаходить особливий сенс, бо всілякі терми готові круглий рік приймати гостей, що бажають випробувати на собі найсучасніші засоби п‘ятисотлітньої купальної культури цієї країни.

Великий і могутній

Розмовляти з угорцями дуже легко. Для цього потрібно просто знати мову, і більше нічого. Угорська мова настільки зрозуміла, що в Угорщині без нього ніхто не обходиться. Там вже якось всі звиклися говорити по-угорськи, і людина, що говорить на цій мові, не дивує навіть іноземця. Я теж хотів не викликати здивування. Хотів базікати, труїти баланду, розповідати анекдоти, говорити молодим довгоногим угоркам компліменти – і все винятково на угорському… У першу ж хвилину свого перебування в Будапешті зрозумів, що це буде непросто.

Угорський відноситься до сім‘ї угро-фінських мов. І тому звична в більшості європейських столиць ситуація, коли турист, знаючи, скажімо, англійський, за схожими словами зрозуміє і голландця, і іспанця, і француза, в Будапешті виключена. Будьте упевнені: не знаючи угорського, ви не розберете в нім ні слова. Навіть, як це не дивно, фінські слів в угорському дуже мало, а турецьких – півтори-дві сотні. Позначається 150-річне владицтво імперії Османа.

Все добре в Угорщині. Окрім назв населених пунктів. Навіть чоловік з досить розвиненим мовним апаратом в тверезій думці і твердої пам‘яті не в змозі з першого разу вимовити ці слова, а, вимовивши – запам‘ятати. Наприклад, заходить до вас керівник групи і пропонує: “А не чи поїхати нам в Алчутдобоз? Які там парки і палаци – диво! А може, в Мартонвашар, в музей Бетховена? А краще в Секешфехервар – колишню столицю і резиденцію королів, де покоїться саркофаг з тілом святого короля Іштвана?” Голова довкруги. Правда, потім, побувавши в цих чудових місцях, легко виголошуєш як завсідник: “Купальня в Хайдусобосло, звичайно, вражає, та і фрески в храмі Святого Ласло можна поглянути. Але все-таки краща купальня – в Кишкунфеледьхазе!”

Але, виявляється, зустрічаються в угорській мові і сповна благозвучні для нашого вуха слова, наприклад – озеро Балатон. А придумала просте слово “Балатон” не хто інший, як царівна Анастасія, дочку Ярослава Мудрого, що вийшла заміж за одного з угорських королів. Одного дня, оглядівши озеро, Анастасія незадоволено запитала свого вінценосного чоловіка: “А це що ще за болото?” Угорці підхопили забавне слівце і назвали ним своє найбільше озеро. Така легенда.

Так, угорський – важкий, але, проте, мовного бар‘єру в Угорщині немає. В принципі. На якій би мові не починалася розмова з працівником готелю в Будапешті, з власницею винного льоху в Токаї, з медсестрою купальні в Мішкольце, з продавцем яблук на ринку в Кечкемете – співбесідник обов‘язково вставляв пару-трійку слів на російському і навіть на українському. Не завжди, правда, до місця, але все одно було дуже приємно.

Вже через декілька годинників перебування в Будапешті з‘ясувалося, що англійський знають всі, хто належить до сфери обслуговування і торгівлі. Перспектива безслідно пропасти і згинути в незнайомому місті якось відразу відпала. Бо пристойний англійський (навіть мій, не дуже пристойний) дає можливість гідно поводитися в кафе, в магазині, в транспорті.

Угорці готові полюбити кожного іноземця, що вивчив хоч би інший для десятка угорських слів. Правда, інколи вони радіють цьому настільки, що тут же починають говорити з ним виключно на угорському. А вже якщо іноземець знає угорський по-справжньому!..

Мені повезло, що моїм товаришем по поїздці і постійним супутником в уранішніх і вечірніх прогулянках була людина, яка вже сім років супроводжує наші туристичні групи до Угорщини. Це не просто хороший і успішний менеджер. Виявилось, він старанно вивчив угорську мову і історію цієї країни. Шкода, що далеко не всі наші туроператори відносяться до предмету своєї діяльності настільки серйозно і відповідально.

Дивися в корінь!

Угорці бережуть старизну. Заходиш в готель і бачиш, що євроремонт пощадив старовинні розписні балки стелі, фільончасті двері і навіть адаптувався під них. А поряд з глянсовою стійкою адміністратора з гідністю підноситься благородно потертий комод початку ХIХ століття. Добротна річ морально не застаріває, треба лише уміти правильно її подати і знати, куди поставити.

Угорці гордяться своєю історією, культурою. І це недивно. Бо в Угорщині багато що можна взнати і багато що побачити. У Мішкольце, наприклад, є найбільший в Європі іконостас заввишки 16 метрів, на якому житіє Христа змальовують 88 ікон. У Сегеде можна відвідати музей Альберта Сент-Дьерді, лауреата Нобелівської премії, який вперше в світі витягував з перцю (паприки) вітамін С. В Кечкемете, – послухати дзвін дзвонів, мелодію для них написав великий угорський композитор Золтан Кодай. Побувати в парку Лазар, який знаходиться в 35 кілометрах від Будапешта і в п‘яти кілометрах від знаменитого палацу королеви Сисси. Це місце треба обов‘язково відвідати. Хоч би ради того, аби залучитися до незнайомого нам явища – невдаваного всенародного обожнювання своєї королеви. Культ австрійської красуні Елізабет (Ержбет, або просто Сисси), дружини Франца-Иосифа, з роками ніскільки не стихає, а її ім‘ям названо кожне місце, куди будь-коли ступала її нога…

У самому Будапешті не можна не побувати на знаменитому Критому ринку, який побудував Олександр Ейфель (той самий!). Вам на ринку обов‘язково розповідять, що сама Маргарет Тетчер купила тут в‘язку часнику і з нею позувала перед фотокамерами. У будапештському Музеї образотворчих мистецтв є унікальні збори полотен Ель Греко, а також картини Джорджоне, Гойі, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Рембрандта, Рубенса, Тіциана, Веласькеса, Делакруа, Гогена, Моне, Ренуара… І навіть скульптура великого Леонардо (відомо, що за своє життя він зробив лише дві скульптурні роботи, останнє – малюнки і полотна). А аматори можуть відвідати зоопарк, один з кращих в Європі, заснований в 1866 році. У Будапешті також приголомшує розміром і революційністю найбільша в Європі синагога, створена в мавританському стилі: з башточками, чорними куполами, золотим декором, багатим орнаментом. Усередині – колосальний простір, яскраве освітлення, візантійська потужність. Говорять, що ще при народженні ця будівля викликала багато суперечок: воно було задумане як оновлена, модернізована синагога, що примиряла іудаїзм з мусульманством і християнством. Тому тут є східні мотиви, є і орган. А ортодокси були обурені ще і тим, що жінки мають право стояти не лише на верхніх галереях, але і збоку, на першому поверсі, серед чоловіків…

Це у нас, в Україні, навіть в багатьох обласних містах можна в готелях запросто вивішувати оголошення: “Живите тихо і спокійно. Ніхто в нашому місті не потягне вас дивитися пам‘ятки – їх у нас просто немає”. У Угорщині, навіть в маленьких городках, завжди є що поглянути.

Можливо, якомусь туристові здасться, що гід-угорець дуже вже захоплено, захлинаючись говорить про свою країну. Пробачимо йому це. Бо лише гаряча любов до батьківщини посуває його до того, аби все угорське називати в чудовій мірі: найкрасивіший міст, самий незвичайний храм, самий унікальний музей, найстаріша кав‘ярня, найсмачніше вино… Лише, думаю, не варто іронізувати на сей рахунок, тим більше висловлювати подібні думки вголос, аби не образити привітних і завжди доброзичливих господарів. Адже угорці щиро, дуже вже по-дитячому гордяться своєю країною і її успіхами (ось нам би так!), тому для угорця все угорське – унікально. Навіть свій знаменитий бальзам, який лікує шлунково-кишкові хвороби, вони назвали “Унікум”.

…з перервою на гулянні

Бувалі туристи вважають, що блюда угорської кухні краще не пробувати – спробувавши, зупинитися вже неможливо. І справді, така велика кількість і різноманітність смакоти обрушується на кожного, хто ступає на угорську землю, що встояти не можна.

Культура живлення скрізь на висоті. Навіть якщо захочеться піти пообідати в місцевий ресторанчик, то можна не боятися, що підсунуть щось несвіже. Головне достоїнство угорської кухні – вишуканий смак кожного блюда і використання лише свіжих продуктів. Це справедливо і для придорожніх забігайлівок. Хоча кафе і ресторанчики, варті уподовж доріг, забігайлівками назвати просто мова не обертається – там не лише чисто і затишно, але в кожному є своя обов‘язкова родзинка. Або хороші картини на стінах, або меблі старовинні, або посуд якийсь особливий, або офіціанти одягнені в національні костюми…

“Про фігуру доводиться забути, – посміхається моя сусідка по столу, – настільки смачна тутешня їда. Угорська кухня – суцільна спокуса”, – приречено додає вона і знову береться за гуляш – шматки ніжного м‘яса, присмачені паприкою і соусом, вельми апетитно пахнуть. Так, тут вони свистять, як кулі в скроні: калорії, калорії, калорії…

До речі, у угорців гуляш – не друге блюдо (як це всім здається), а перше. І взагалі, угорці люблять супи – леббенч, ньиршег, шламбуц (все з картоплі, локшини, овочів і спецій), свою особливу юшку і, звичайно ж, фруктовий суп. Популярні локшина з сиром (особливий рецепт), рулет з вишнями, яблучний пиріг з вершками, а також галушки шомлои і варгабелеш. І, зрозуміло, різні блюда з різного м‘яса – смаженого, пареного, вареного, тушкованого і запеченого.

У Дюле нас пригощали рагу з оленини і м‘яса фазана, гашене з вишневим соусом – нічого смачнішого навіть уявити собі не можна.

Якось в одному ресторані нам подали рагу з дичини. У цьому, здавалося б, вже не було нічого особливого (ми швидко звикли до розкішної їди), коли б не форма, в яку налили само рагу! Це була велика біла паляница, мабуть, випечена по особливому рецепту. Вона не розм‘якала і утримувала рідке рагу впродовж всього обіду. Ми черпали ложками м‘ясну юшку, заїдаючи її цією самою “тарілкою”.

А дуже смачні маринади? А вишукані тістечка? А кава з марципанами? Небезпека підстерігає на кожному кроці, особливо жінок. Так і хочеться їх попередити: надмірне вживання блюд угорської кухні багате наслідками для вашій фігурі, що покращала в термальних купальнях. Коротше, навіть не мрійте в Угорщині скинути пару-трійку зайвих кілограмів. Цьому не бувати ніколи. Тому що Угорщина і дієта – дві речі несумісні. Говорять, в Угорщині навіть топ-моделі закриваються в номерах і навертають гуляш.

Але яке гуляння обходиться без хорошого вина? Тим більше що поганого вина в Угорщині немає навіть за дуже низькою ціною.

Напевно, не потрібно розхвалювати токай (“король вин і вино королів”) – він цього не потребує. У самій провінції токай, де біля підніжжя однойменної гори розкинулися на п‘яти тисячах гектарів виноградники, червоного вина не роблять. Виключно біле. Саме прославлене, токай Асові, готують із зав‘ялених і заизюмленних ягід. Так, лише так, по одній ягоді збирають зморщений виноград, не зрізаючи кисті, день за днем. Результат – вино різної міри солодкості з легким фруктовим ароматом, із смаком персика, меду, сливи, шоколаду, житнього хліба. А почалося це в 1650 році, коли керівник виноградниками відклав збір винограду із-за турецького вторгнення. Прибрали урожай опісля декілька місяців, коли ягоди були зморщеними. Виявилось, саме пізньою восени в ягоді винограду міститься максимальна концентрація цукру. Винайдене солодке вино стало візитною карткою краю.

Для популяризації токаю і інших вин в Угорщині навіть працює Академія вина, а винні маршрути по країні настільки популярні у туристів, що для них розроблені спеціальні карти. До речі, вино в ресторанах дешевше за мінеральну воду, так що можна пити уволю. У тому числі і дегустувати: у винних льохах пропонується пробувати вино з бочок, а потім придбати вподобане за сповна розумною ціною. Краще подібні дегустації проводити де-небудь в стороні від туристичних трас – і вино видержаннее, і ціни реальніші (але англійського вже точно ніхто не знає!).

Жарт з угорської газети: “Терористи захопили винні льохи Токаю і ось вже п‘ять діб не можуть сформулювати свої вимоги”. Адже і справді, від такого смачного вина важко відірватися. Ось і думаєш, повертаючись додому: як багато випито вина, як мало з‘явилося істин!

Якщо ж турист не п‘є вино (принципово!), то йому доведеться перейти на палинку – фруктову горілку, яку гоніти (пробачте, готують) буквально в кожному селі. Це, що називається, народний напій, аналог англійського moon shine (місячне сяяння), але відчайдушно міцний (56°) і дуже смачний, бо в основі його – черешні, абрикоси, персики…

Що стосується громадського “харчування”, то він тут на висоті. Щодо злегка перекусити або щільно пообідати ця країна благодатна, як жодна інша. Чомусь навіть хот-доги і гамбургери тут смачніше, ніж в Києві.

Замовляючи в ресторанах блюдо, треба обов‘язково уточнити розмір порції – вона може у багато разів перевищити ваші можливості. Ціни – київські, і навіть нижче.

Улюблений ресторан будапештської еліти “Гундель”. Там вечеряє прем‘єр-міністр країни, бував Папа Римський, члени британської королівської сім‘ї. Там кухар, який особисто їздить з собаками викопувати трюфелі. Там столове срібло і старовинний фарфор. Там чоловікові без галстука не можна з‘явитися. При цьому повечеряти там можна за 25 євро з людини!

У готелях, навіть тризіркових, лише нові меблі, все зручно і комфортно. Тут не зустрінеш, наприклад, диван початку сімдесятих років роботи невідомого майстра з характерними для епохи оббивкою, пружинами і клопами… Обслуговуючий персонал не просто привітний, ввічливий і попереджувальний. Він так відверто радіє і щиро посміхається при зустрічі з постояльцями – немов бідний родич побачив, нарешті, свого багатого дядечка після багатолітньої розлуки.

Треба їхати!

Повернувшись до Києва і розповівши про поїздку до Угорщини, я почув від колег, які бували в цій країні кілька разів, наступне: “Шкода, що справжній Угорщині ти так і не побачив. Не був на Балатоні і в туристичному центрі Дунаю Сентедре. Не бачив унікальний Вишеградський палац великого короля Матяша. Не пройшовся по вуличках Естергома – батьківщина першого короля Угорщини Святого Іштвана. Не купався в єдиному в Європі гарячому озері Хевіз. Не пробував єдину у своєму роді салямі “Списів” в Сегеде. Не брав участь в святі холодцю в Мішкольце. Не катався по Дунаю на Кораблі оперети. І пропустив найбільшу в Європі, а може бути в світі, вітряний млин в Дебрецене… Шкода”.

Як же зробити, аби не було болісне боляче за безцільно проведену відпустку? Адже він дається один раз в рік. Як же прожити його, аби дійсно відчути себе таким, що відпочив, бадьорим і повним сил? Вважається, що відпочинок і лікування в Угорщині найбільш ідеальні по співвідношенню ціни і якості. Адже не випадково 10-мільйонну Угорщину щорік відвідують 32-34 мільйони гостей.

У Угорщині ніколи не говорять “ні”. Можлива організація будь-яких індивідуальних турів, якими б складними вони не здавалися.




 Похожие статьи и обзоры

 Отдых и туры по странам:




Доступны и многие другие туры, мы ждем Вашего звонка, чтобы помочь выбрать отдых по Вашему вкусу.
Відпочинок в Угорщині из Днепропетровска. Статьи, отзывы и обзоры
Поиск

Задайте вопрос нашим консультантам ОНЛАЙН

ICQ: 479 385 893


Skype: lira_helena

Полезное


Страны: Венгрия


Визы


Города и Курорты


Информация