Відпочинок в Швейцарії из Днепропетровска Статьи, отзывы и обзоры из Днепропетровска Статьи, отзывы и обзоры и Відпочинок в Швейцарії Лира Тур
Турагентство Днепропетровска Лира Тур

Відпочинок в Швейцарії



Страны: Швейцария

Скільки разів доводилося мені чути, як хтось, вказуючи на чахлий кущик і каламутне озерце, говорив гордо: “А це наша маленька Швейцарія”. У результаті захотілося особисто поглянути на це загадкове місце під сонцем.

Вважаю, що усередині кожної людини є своє уявлення про Швейцарію. Я, допустимий, уявляла собі Швейцарію як гібрид нейтралітету з банками і сиру з годинником. Прибувши в країну як турист, я відразу все зрозуміла, з годинником все збіглося. Всякий магазин торгує годинами. І галантерейний і сувенірний, і універсам. Всі вітрини битком набиті годинами. Реклама годинника на будь-якому кольоровому папірці, який лише попадається вам на очі. До годинника видають паспорт, сертифікат і багато всяких інших довідок. Оформлення покупки дорогого годинника займає не менше години. А ще на кожному кроці зустрічаються швейцарські ніжки і шоколад. Нейтралітет, банки і швейцарське золото, мабуть теж були, але різко на очі не попадалися.

Звичайний тур по Швейцарії починається з Цюріха. До речі, уважно читайте програму. Якщо там написано: “Цюріх – два вільні дні, Берн – два вільні дні, Женева – два вільні дні”, – те виберете собі інше агентство. Без екскурсій по околицях в цих містах зайнятися нічим. Річ у тому, що ці міста – не для туристов-тусовщиков і не для пізнавального туризму, як, наприклад Лондон або Париж. Це пролетарські міста, де зовнішні прояви життя зупиняються рівно в шість тридцять вечори. Закриваються магазини, офіси, музеї, зоопарки. Всяких диснейлендов там немає і в помині. Все населення міста, включаючи туристів, сидить у вуличні кафе і весь вечір місто п‘є мінеральну воду, каву, вино, їсть морожене. При цьому при всьому в місті коштує мертва тиша. До 1971 року кафе і ресторани працювали до одинадцяти вечори, але після чергового референдуму ( а це важлива частина суспільного життя Швейцарії) деяким дозволили працювати до двох годинників ночі. А особливо вибраним – до двох тридцяти. Але в основному в 23.00 всіх кафе закриваються. І жодних стриптизів і дів на вулицях. Можна, звичайно, прогулятися по місту, де мало зелені, мало сквериків з лавками, де в‘ються типово німецькі вузькі вулиці із закритими віконницями і наглухо закритими під‘їздами. Але чи надовго вас вистачить?

Автомобілі їздять із швидкістю людського кроку. Попадаються і мотоциклісти. Як скрізь, вони зухвалі і агресивні. Тому що в основному, як пишуть місцеві газети, що обросли і погано пахнучими байкерами стають невдахи з комплексом неповноцінності. У Швейцарії шпана не вітається. Я її, правда, і не бачила. Мабуть, вона боїться юних поліцейських, які зустрілися мені в Берне. Уявіть собі патруль з шістьох хлопчини, під погоном пілотка, немає ні палиці, ні рації, ні наручників, ні зброї. І в такому легковажному вигляді вони патрулювали місто, по-господарському заглядаючи в провулки. І чого вони там шукали, коли в десять вечори вся Швейцарія вже спить?

Швейцари рано лежаться спати і рано встають. В швейцарського способу життя, за словами наших гідів, є свої особливості. Все спілкування, а так само дружба відбуваються в кафе. Сусіди по будинку можуть переписуватися, посилати один одному листівки на свята, але не ходити один до одного в гості – ніколи. А якщо вас все-таки покликали в гості, то це прояв неймовірної дружби, близькості, довіри і кохання одночасно. Про те, як ви самі відноситеся до господарів будинку, судитимуть по пляшці провина, яку ви принесете. Чим вона дорожча, тим ваші відчуття гарячіші!

Швейцарські жінки можуть здатися нам декілька незвичайними. Вони заклопотані своєю кар‘єрою і тому дітей народжують після сорока років. Діаманти носять лише на концерти, а не на пляж або на ринок. І прагнуть їсти виключно швейцарські продукти, оскільки довіряють лише швейцарським способам виробництва. До речі, там заборонені негуманні способи знищення тварин, птиць і риб. Швейцарія не купує гусячу печінку, вважаючи спосіб її приготування варварським і жорстоким. Рибалки ловлять рибу лише певного розміру і лише з молоточком, аби потім цим молоточком відправити видобуток на той світ. Грунтовно швейцари їдять лише один раз на день, в шість годин вечора, прийшовши з роботи додому. Вдень вони лише перекушують і п‘ють надто багато кави.

Якщо вам більше 16 років, то ви можете провести час в залі ігрових автоматів. А якщо вам лише п‘ятнадцять, то господар вас туди не пустить через те, що йому загрожує пристойний штраф. Порівняєте з нашими залами, де азартно грають мало не «ясельні» малята. Місто протестантів, нічого не поробиш! Але, проте, мене дуже здивувала офіціантка, яка обслуговувала відвідувачів в кафе, затиснувши в зубах сигарету, що горить. Це не заважало їй бути дуже люб‘язною і послужливою. Почули ми і ще про один дивний звичай. Виявляється, на пляжі можна переодягатися без всяких кабінок, кущиків і ширмочек у вигляді рушників. Звичайно, голяком розгулювати заборонено, але на хвилинку здатися можна. Два німецькі туристи в нашому готелі «просунулися» ще далі. У готельному басейні вони плавали зовсім без плавок. Правда, заздалегідь запитавши дозволи у наших пані, які від подиву роззявили роти і навіть не змогли заперечити.

А ось акторові Максиміліану Шеллу і Тіні Тернер в Цюріху зовсім не нудно. У них там вілли. У Тіни Тернер чомусь дві і чомусь поруч. Що ж, в багатих свої чудасії! До речі, якщо в Швейцарії ви будете на концерті Тіни Тернер, то не надумайтеся підносити їй квіти. Не прийнято. Тишу Цюріха і околиць порушує лише дзвін дзвіночків, які висять на всьому, що рухається – на дверях, собаках, кішках і коровах. А так само дзвенять в сувенірних лавках. Взагалі про швейцарські магазини нічого сказати не можу, тому що магазини і наша екскурсія закінчували свою діяльність одночасно. У шість тридцять вечори. І про їх асортимент я могла судити лише за зовнішнім виглядом швейцарців. Одягаються вони скромно і непомітно. Екзотично виглядають лише особи нешвейцарської національності.

Про майбутню нелюбов до російським вже поклопоталися нові росіяни. Нам розповіли історію, яка трапилася в дуже дорогій швейцарській школі. Вартість навчання там – 60 тисяч доларів в рік. Одного дня зловили там десятеро хуліганів, які розважалися тим, що ночами грабували навколишні магазини. Ними виявилися російські хлопчики. Ватажка банди вислали до Росії, за останніх батьки заплатили штрафи і справу зам‘яли. Громадськість і преса із цього приводу голосно обурювалися, мов, знову гроші взяли верх над мораллю і справедливістю.

Я ж про своїх співвітчизників можу сказати, що російські туристи, яких я бачила, поводилися дуже пристойно і інтелігентно. У автобусі пурхали посмішки і незвичні для вітчизняного побуту “вибачите” і “будьте люб‘язні”. А нечисленні діти в нашій групі були такі вимуштрувані, що ним і в голову не приходило голосно говорити, сміятися, ставити питання і бігати по лужку. Єдине, чому завжди відрізниш наших – це повне незнання іноземних мов, тоді як будь-який швейцарець знає їх по три-чотири. Адже там в різних кантонах говорять на італійському, німецькому, французькому і скрізь – на англійському.

Сказавши про те, що в Швейцарії туристові нудний, я не мала на увазі, що зовсім нічого не побачиш і гід нічого цікавого не розповіси. Там є симпатичний водопад, Шийонський замокнув, описаний Байроном, дзеркальний лабіринт. Старовинні міста – Люцерни і Лозанна. У готелі на подушку вам покладуть шоколадку. У ресторані запропонують фондю: і сирне, і м‘ясне. У фольклорному кафе покажуть народні танці .Пригласят підкотитися на пароплавчику по знаменитому Женевському озеру. Ви здивуєтеся тому, що в Швейцарії можна пити воду з-під крану, з фонтану і, по-моєму, навіть з озера. Гід розповість вам, що кожен придатний до військової служби чоловік щорік по декілька тижнів проходит військову підготовку. Чим чоловік старший – тим ці тижнів менше. І в кожній сім‘ї, де є чоловік, зберігаються зброя і боєприпаси на випадок війни. Саме у Швейцарії знаходитися те саме місце у водопаду, де лиходій Моріарті топив Шерлока Холмса. Там жил Чарлі Чаплін і коштує пам‘ятник його кіногероєві, чий бронзовий згин ліктя побілів від обіймів мільйонів туристів. Вам покажуть підступні гори і розповідять страшні історії про мертвих альпіністів, які, замерзнувши, лежать там. І про льодовики, які опісля п‘ятнадцять років виносять на поверхню трупи зниклих колись туристів. Втім, всі ці пристрасті не перешкодили знаменитим нашим фігуристам Белоусової і Протопопову купити в горах віллу і організувати Центр спорту. Місця красиві, і смак у наших спортсменів хороший. До речі, знову про наших. Ви побачите музикантів з нашої країни, які, жахливо фальшививши, співають “Очі чорні” і “Аве Марія” на центральній вулиці.

Загалом, Швейцарія – країна, де треба кататися на лижах і лікувати засмучені кризою нерви. Для пізнавального туризму і для тих, хто любить гуляти, вслухуючись в чужий світ, спілкуватися, бродити по музеях, видивлятися, тусуватися, є інші міста – Лондон, Париж, Відень, Амстердам, Барселона. Так мені здається.

Просто Швейцарія – це країна без воєн, мітингів, страйків, бомжів, бандитів і фашистів. Там діють закон і порядок, панують тиша і спокій. А що ще потрібне людині для щасливого життя? Адже сказав же поет: “На світі щастя немає, а є спокій.”




 Похожие статьи и обзоры

 Отдых и туры по странам:




Доступны и многие другие туры, мы ждем Вашего звонка, чтобы помочь выбрать отдых по Вашему вкусу.
Відпочинок в Швейцарії из Днепропетровска. Статьи, отзывы и обзоры
Поиск

Задайте вопрос нашим консультантам ОНЛАЙН

ICQ: 479 385 893


Skype: lira_helena

Полезное


Страны: Швейцария